Вже втомлена Осінь, убога,
А винні морози й дощі.
Іде невесела небога
У мокрому наскрізь плащі.
Іде, потихеньку ступає,
Хоч шелесту листя нема,
Та й Жовтень вже коней сідлає,
Сльозу витира крадькома.
Уже листопад у дорозі,
Холодні дощі та ще й лід,
Можливо, і сніг у обозі,
А там і зима прийде вслід.
І ніч відчайдушно і вперто
Скорочує сонячний час...
Ще трохи і інше лібретто
Красою живитиме нас...
Втомлена Осiнь
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121103007318
Свидетельство о публикации №121103007318
Рецензии