Ти дорослішаєш зі мною –
потихесеньку, день за днем.
Осінь стала тобі весною,
що ніколи вже не мине.
Ти – дорослішаєш, а очі –
все молодшають, дивина:
ти – подобатись мені хочеш,
видно – в цьому вся таїна?
Ти дорослішаєш поволі,
за минулим – ані сльози.
Ось така то жіноча доля:
вік і щастя – на терези...
Не соромся, що ти доросла, –
я люблю тебе і твій вік.
Дай, поправлю сніжок волосся,
я ж – дорослий твій – чоловік...
Ти дорослiшаeш зi мною
© Copyright: Миклош Форма, 2021
Свидетельство о публикации №121102803782
Свидетельство о публикации №121102803782
Рецензии