Лапковi

Знову осінь жовтіє і падає,
І кривавиться квітами пізніми.
Хто лице закриває плакатами,
Хто вправляється із евфемізмами.
Де життя наші з совістю продано
І в гуманній воєнній культурі –
Як же світові доброму шкода нас –
Всіх приречених, всіх morituri!
Там, де степ – під тілами суцільними,
Де розірвані жертви розкидано –
Як же вдало бездушні лічильники
Позбивались з рахунку набридлого!
Скільки поту в роботі системою
У контенти ефірнії послано!
Скільки грошей зароблено – темою!
І хоч би посоромились, Господи!
Як же рейтинги скачуть моментами!
Так завзято – мов істину випитать!
А по тому – піти з опонентами
І по кавовій чашечці випити.
Хух! Додому – із чистою совістю!
Щоб дружину й дітей обціловувать.
Хай в Донбасі – хоч всіх перемолото:
На сьогодні – уже відпрацьовано!
З ситуацій застиглих і патових
Можна вже не тривожитись «змінами».
І чого отут більше попадало:
Слів палких – чи снарядів із мінами?
Наче звірі – ареною цирку ми:
Вам дозвілля – ми смертю приручені!
І чого докоряти вісімкою*?
Вся вісімка – лиш нуль перекручений!
Лиш нулі – і чужими, і рідними.
Пустотою громаддя колишеться.
Може, просто – так борються з бідністю:
Виб’ють бідних – багаті залишаться?
Як же мудро закручені істини!
Перманентно розтягнуті гумою.
Вісім років не спиться, не їсться вам:
Все про нас, що під обстрілом, думаєте!

*2014, 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 – війна в Донбасі, убивають людей, і ніяк закінчити «не можуть»!
                28.10.2021