Холодно
Не осінь тільки й не зима.
Думки переповняють голову,
І смуток владно обійма.
Тремтить все тіло так нестримано,
Не зігрівають кава й чай,
Мов у душі там щось надламано,
А вітер шепче: "Не зважай!.."
Чомусь нема між нами злагоди,
Серця образа обплела...
А може, це кохання проводи?
В твоїх очах нема тепла...
Свидетельство о публикации №121102707144