Алерг я-6

Людині варто лиш зробити крок,
У сторону міських холодних джунглів,
Як вже за рогом зведений курок,
Убивці, що всміхається на кутні.

У сторону приблуди сотні камер,
Вдивляються, з метою розпізнати,
У його вуха лізе людний гамір,
Аби привести прямо до палати.

І сервер береже про нього слід,
Складаючи по відео маршрути,
Йому не заховатись і безслідно
Не зникнути, шляхи свої запутавши.

Його обличчя - цифровий портрет
Тільки зявився - й викликав підозру,
А зсунутий на лоб старий кашкет -
Всім видом ставить місто під загрозу.

По пальчиках, залишених в метро,
На нього відкривають сотні справ,
На вході - він був, як і всі, - ніхто,
На виході - він терористом став.

Де б він не плюнув - заложив себе,
І весь свій рід до пятого коліна,
І відео, де Вася - молодець,
Пригадується з сховищів нетлінних.

Супроти нього - зібраний архів,
В десятки мілліонів терабайт,
Хоч в голові - лишився один біт -
Імя і прізвище із знаком копірайт.

Супроти нього - сотні мікросхем,
Й таблиць зі щохвилинних нових даних,
А його мозок здатний лиш на мем
Зреагувати, ледь проснувшись спяну.

Супроти нього - боротьба ідей,
Й конфлікт предвічний між добром і злом,
А він пляшки збирає - і несе
Здавати за копійку в склоприйом.

Можливо, в його пяній голові,
Як чудо - увімкнеться якась кнопка,
Самоаналіз, й мислення, щоб він -
Допетрав смисл і розмах мишоловки.