Летiло листя
Дихнула зимно прохолода,
Від несподіваних погроз
Засумувала вся природа…
А тільки сонечко зійшло,
З дерев летіти стало листя,
Кружляло, віяло, мело,
Лягало на траву сріблисту.
Летіло листя, мов роки,
Так метушливо поспішало,
Що розтривожило думки
І спокій із душі забрало…
Покірно слухала земля
Ходу зими непереможну,
Знов захотілось їй тепла,
Та повернути час не можна...
Свидетельство о публикации №121102607077