залишаeться тiльки далi годувати з долонi степових

залишається тільки далі годувати з долоні степових вовків, які пустили мене в свої нори, чиї внутрішні звірі реагують лиш на мій голос, приручені звірі, вічно самотні звірі, я ж зайшла до вас в гості навіть не витираючи ноги, трохи безпардонно, але дружелюбно, я так і не змогла вийти з вашого серця, хоч і дуже хотіла, я прийшла тільки допомогти і випадково зачепила усі старі шрами, усі давні рани, я допоможу чим зможу, я ж добра, але все ж випустіть мене зі свого серця, бо я не знаю де моє власне, я його десь давно загубила, але я ще вмію любити, бо я люблю тебе,  дикий вовче, ніким не приручений, такий сильний і такий слабкий, ти так рідко ламаєшся і так сумно дивишся, я люблю тебе, чоловіче з іронічною посмішкою, ким би ти не був, але допоможи знайти моє серце, бо воно стерлось об гарячий асфальт, воно стиснуте у лещатах якогось тирана, воно перетравлюється у шлунках бездомних собак, воно загубилось між театральними реквізитами…
залишається лиш самотньо ступати по гарячому асфалту так, ніби нічого не відбувається