Ця осінь вже сумні малює з листя квіти.
Та сипле їх додолу, складаючи в узори.
Хоч сумно, але ми їй радіємо як діти.
І навіть коли дощ вибиває нам свої мінори.
Пора ця спонукає життя передивитись.
Та дещо підкреслити, дещо виділити, а дещо видалити.
Вона нас вчить, що можна знову відродитись.
Якщо не падати у відчай, та свої мрії замінити.
Буває навіть сумно, тому, що розуміємо.
Що парасоля не закриє від душевної негоди.
Та все ж ми віримо, що все ми здолаємо.
Адже з роками ми сильнішими стали, долаючи всі перешкоди.
Бува сумно
© Copyright: Мария Сухорукова 2, 2021
Свидетельство о публикации №121102603250
Свидетельство о публикации №121102603250
Рецензии