Вона незмінно просить: Дайте Сили!
Дрижить рука…
Колись молилась Богу, мала Крила,
Була Дитям…
Тепер – побита неміччю подоба
Свого буття…
На серце тисне будь-яка дорога…
Усе – біда…
Трималася за лови, за омани,
Шукала зиск…
Не зчулась, опинилася за гранню
Чиїхось сліз…
Раділа чи страждала… У блуканнях
І ночі, й дні…
Згадає, може, шлях до покаяння,
Чи до пітьми…
16.10.2021
Вона незмiнно просить Дайте Сили!
© Copyright: Катерина Жебровська, 2021
Свидетельство о публикации №121102601535
Свидетельство о публикации №121102601535
Рецензии
