Сон-240

Як важко відділитись від масовки,
Й змінити підлітковий гострий сленг,
На мову, що достойна заліковки,
Й навчання - в стінах університету.

Як важко - разом з іншими не злитись,
Коли на сто дівчат - один професор,
Й на нього всі приходять подивитись, -
Показуючи ніжки під час лекції.

У звабниць кружевні, прозорі наміри,
І зовнішність - достойна порно-сайтів,
Вони живуть, неначе перед камерою,
Спокушуючи вовка, наче заї.

У звабниць - окуляри манять блиском,
Вони не зовсім про інтелігентість,
Дівчата одягають їх навмисне -
Ховаючи приховані манери.

У звабниць - полювання з інтересом,
Можливість красуватися на біс,
Щоб показать в жорстокій конкуренції,
Хто краща і достойна взяти приз.

У звабниць - манікюр за дві зарплати
З жебрацької професорської ставки,
Як вхопляться, ніяк не відірвати,
Красуню, у якої мертва хватка.

Як не пропасти на яскравім фоні,
Не стати невидимкою - між інших,
А взяти старт - у неформальній гонці,
І стати фаворитом в своїй ніші.

Дівчатам в пору ліктями штовхатись,
Змагаючись за надлишки уваги,
Хоча, можливо, зайве сподіватись -
Що лектор на котрусь з прицілом гляне.

Бо в нього що не рік - то справжній розстріл,
Очима недосвідчених красунь,
Що рвуться - без прелюдії у постіль,
Згубивши у конспекті лекцій суть.