Нема такої в світі сили,
Щоб день вчорашній повернула,
Бо знають і вітри стокрилі:
Його вже Вічність пригорнула…
Дивитись марно у минуле,
Його змінити ми безсилі,
Воно, як миті, промайнуло
І долинає, наче хвилі.
Як тьмяний дощовий світанок,
Десь вдалині зорить минулість,
Немов далекий полустанок,
Вона нам дякує за чулість...
Зорить минулiсть
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121102407734
Свидетельство о публикации №121102407734
Рецензии