БОкС-59

Ой, зійшлись селюки зі столичними,
Зіштовхнулись лоби із лобами,
І чуби їх хрустіли, як гичка,
Коли буцались хлопці рогами.
Ой, ішли хлопці стінка на стінку,
Аж із ніздрів клубилася пара,
Бо у кожного хлопця в ширінці,
Не що інше - яєць крутих пара.
Ой, зійшлися помірятись силами,
І пограти засохлими мязами,
Із лопатами, граблями, вилами,
Із їдкими словами-образами.

Кулак з кулаком
Та й схрестилися,
Коли парубки,
Разом билися.
Синяк синяку
Не завада.
Пацан з пацана
Вибє правду.

Ой, зійшлись селюки зі столичними,
І гудів їм у відповідь поїзд.
Хай сідають назад в електричку -
І вертають назад в мегаполіс.
Ой, росли на очах куці хлопці,
Перетворюючись в богатирів,
Бо родились вони не в коробці, -
Серед вільних та диких степів.
Ой, гуділи комбайни з машинами,
І пібікали куці мопеди.
Виростали борці з горошини -
Роздираючи пальцями кеди.

Кулак з кулаком
Та й схрестилися,
Коли парубки,
Разом билися.
Синяк синяку
Не завада.
Пацан з пацана
Вибє правду.

Ой, зійшлись селюки зі столичними,
А за ними - їх предки з могил,
Вороння із кладовища кличе -
Козаків, що літають без крил.
Ой, згадали прадавні образи,
Й кров, даремно пролиту мерцями,
Напівслові обірвані фрази -
Зупинилися разом з серцями.
Ой, верталась назад із гріхами,
Кожна кинута вслід каменюка,
І розвіювали з порохами -
Новий попіл зі спалених трупів.