А может где-то в мире

     И. Небеленчук
І може десь у світі… Знаю певне
З тобою ми зустрінемось іще колись.
Я ж під дощем гуляла недаремно
І недаремно вчора ти мені наснивсь…
Алеями ходила, а сльозини
Сріблились на щоках краплинками дощу...
Ти цілував. А кетяг горобини
Горів незгасно, мовби спалахи вогню…
А ми стояли поряд. У долонях
Ти мою руку обережно так тримав.
Душа палала квітом, наче сонях,
Грайливо дощик на асфальті танцював.
Щасливі ми були удвох з тобою…
Під дивну музику осіннього дощу…
Та ти наснився знову мені вчора
Й осінній ранок лиш зціловував сльозу.

***
А может где-то в мире... знаю точно
Мы встретимся с тобой ещё когда-то...
Я ж под дождём гуляла не напрасно
И не напрасно вчера ты мне приснился снова
Аллеями ходила а слезинки на щеках
Засеребрились каплями дождя
Ты целовал. А зонтики рябины
Алели ярко вспышками огня
А мы стояли рядом и в ладонях
Ты мою руку бережно держал
Душа горела цветом, как подсолнух
Игриво дождик на асфальте танцевал
Счастливыми мы были там, с тобою
Под дивную мелодию осеннего дождя
Да, ты приснился снова мне вчера
И утро осени слезу мне целовало.