Нам на небi зiрок замало

Повний місяць горить так яскраво та гаряче.
У калюжі танцюють вечірні вогні.
Один одному знову ми зробимо боляче,
Залишивши слова в серці на глибині.

Ми крокуємо мокрим асфальтом удвох,
Відчуваючи запах дощу та машин.
Метушня не заглушує наш діалог.
Цього вечора ми не рахуєм хвилин.

Стало байдуже зовсім до плям на взутті
Та до вітру, що листя зриває.
Не затьмарить сльота теплих тих почуттів,
Що давно спалахнули між нами.

Цьому місту бракує на небі зірок
Й таємничої тиші замало.
Втім не треба безглуздих, набридлих думок,
Якщо тут твоє серце палало.



Фото: Яшарова Катерина


Рецензии
Лізо! Серденько!
У самісіньку душу твої рядки, написані українською!
Дякую за таку красу й глибину!
Нехай і зірок, і радості серця завжди тобі вистачає!

Виктория Барановская   29.10.2021 07:01     Заявить о нарушении
Дуже дякую, Вікторіє Валентинівно, за добрі побажання, за підтримку та чуйне ставлення до моєї творчості!

Елизавета Яшарова   29.10.2021 19:40   Заявить о нарушении