Крейдою креслю чи руни, чи долю.
З кліток на волю вітри випускаю.
Крила ростуть - розправляю поволі,
З чистого аркуша все починаю.
Снігом укрию і місто, і будні.
Вибілю сірість прозорого ранку.
Перший мій крок - у щасливе майбутнє,
З першим промінчиком, десь на світанку.
Не надавайте ніяких прогнозів,
Не спокушайте на ризик чи вчинки.
Чисте повітря зі смаком морозу,
А під ногами хрумтячі крижинки.
Не розповім куди йду і до кого,
Хто дарував мені легкість польоту
Вільного, радісного та стрімкого,
Щоб дарувати життю насолоду...
Крейдою креслю чи руни, чи долю...
© Copyright: Наталия Рыбальская, 2021
Свидетельство о публикации №121102202998
Свидетельство о публикации №121102202998
Рецензии