На баяні хлопець заграв, заспівав та в душу запав,
Як Оленку Ивась покохав за красиві очі
Біля вікон її він блукав, на коні за нею скакав,
Все до серця стежку шукав, а вона не хоче.
Ось, друже, буває, красива Олена,
А в ній не палає любов та шалена
Ти скажеш, бери її ніжно в облогу,
І Бога моли, щоб надав допомогу
Я б радий вже бути при ній, дні і ночі
Весь світ пропоную, нічого не хоче
Навіщо ж мені неприступна фортеця
Мабуть, за життя в ній тепла не збереться.
Добре, зовсім ти не така, добра, мила, вдячна, м'яка
І лежить на серці рука, крила б ще, та й в небо
Тепло нам удвох в холоди, а з лиця не пити води
Ми з тобою поруч завжди, що в житті ще треба?
На баянi хлопець заграв
© Copyright: Владимир Багарт, 2021
Свидетельство о публикации №121102103801
Свидетельство о публикации №121102103801
Рецензии