Як швидко роки пролетіли, Як стрімко промайнуло життя, І юні, і зрілі роки,.. Немов птахи у вирій відлетіли, Нема їм назад вороття, Вже осінь скроні посріблила, Сповільнилось моє серцебиття, Та я зустрів тебе, моя коханна, Зачарувала серце ти і душу, Розбурхала мої юнацькі почуття, - Моя, єдина, на віки! Так осені сказав, Такі у мене відчуття. -Кохай її! Кохай! Коханням зрілим осінь шепотіла.. - Без кохання до неї - немає твого життя!
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.