Горобинна нiч

З вечора грім наближався здалека.
Дощ невеликий передвісником був.
І раптом в ночі розверзлося небо.
Дощ водоспадом полився ось тут.

Так ніч Горобинна впала на землю.
Було жахіття таке, як в кіно.
Грім, як гармата стріляла прицільно.
Спалахи блискавки били в вікно.

Дощ так шумів, мов безодня відкрилась.
Він заливав усю землю навкіл.
Він молотив по даху, що є  сили.
Грім супроводжував зливу оцю.

А з ранку, все тихо. Сонце сіяє.
І хмари по небу вітер ганяв.
Крапля дощу в павутинці так сяє
Кудись вже страх ночі мабуть пропав.

Це ще не все і вона повторилась.
Ніч Горобинна знову прийшла.
І все навкруги  водою залило,
Стогнали дерева, ніч страшною була.

Ранок похмурий зустрів на порозі.
Мов каже нам всім, не все ще пройшло.
А на дорозі зламалася вишня,
Свідок того, що в ночі це було.

Світла немає, зв,язку теж немає.
Ми, як заручники стали тепер.
Буде все добре, все майже минає.
І хай життя надихає тебе!

                30 серпня 2021 р.


Рецензии