Як важко буває з тобою ругатись,
І жити в розлуці неначе в ярмі.
Я розумію не треба боятись,
Але і признатись не можу тобі.
Не можу сказати як сильно кохаю,
Як серденько плаче за тобою в ночі.
Як важко душа за тобою скучає,
Не може до серця підібрати ключі.
Бо різні у нас з тобою дороги,
І пізно уже міняти судьбу.
Ніколи не станеш на моєму порозі,
Не випєм з тобою ми чашу одну.
У кожного доля своя і свій час,
І дні невозвратні та милість є Божа.
Ти став найдорожчий та доля для нас,
З розлуки приготовила ложе!!!
Чаша кохання
© Copyright: Людмила Кравченко 4, 2021
Свидетельство о публикации №121101705664
Свидетельство о публикации №121101705664
Рецензии