Від людей в очереті ховалися
І так солодко ми цілувалися...
Раптом пісню почув про ромашки
І впізнав ти голос Наташки.
Чи то долі так закортілося,
Щоб ви з нею знову зустрілися?
Випадковість, а може і ні...
Не віддам тебе в руки її.
Ми до ранку з тобою кохалися
І так пристрасно ми цілувалися,
Що від пестощів не втомилися
І росою прозорою вмилися.
Чи то долі так захотілося,
Щоб з тобою ми заручилися?
Випадковість, а може і ні...
Не віддам тебе в руки чужі!
Картинка з інтернету
Вiд людей в очеретi ховалися
© Copyright: Диана Гудолл, 2021
Свидетельство о публикации №121101700438
Свидетельство о публикации №121101700438
Рецензии