Буває так бентежно у душі,
Здається, розривається на частки,
Думки по серцю ріжуть, як ножі,
І хочеться втекти з цієї пастки.
Так хочеться зробити врешті крок
Назустріч несподіваному щастю,
Відчути ніжності й тепла струмок,
Із острахом розстатись, як з напастю.
Коли життя - суцільний поворот,
Летиш то вгору, то несешся з кручі,
Так хочеться відчути смак турбот,
Забути неприємності пекучі.
Коли від болю скотиться сльоза,
Коли образа обпіка, як спалах,
Так хочеться, щоб пестили слова,
Щоб доля відчуття гіркі приспала.
Коли від гніву закипає кров,
І кинутий талан напризволяще,
Так хочеться повірити в добро,
У те, що завтра стане значно краще...
Коли в душi бентежно
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121101703761
Свидетельство о публикации №121101703761
Рецензии