Злива-мряка нагодилась,
Бо прийшла її пора.
Мабуть, в небі десь з’явилась
Не залатана діра…
Вщент промокло все навколо:
І дерева, і кущі,
Йдуть по колу та по колу
Надокучливі дощі…
Мріям важко літачками
Поміж краплями літать,
От би взять - та й ниточками
В небі дірку залатать!
Нумо, Осінь! Час до справи!
В Сонця дозволу спитай
І промінчиком яскравим
Небо вправно полатай!
***
© Copyright: Таша Тополь, 2021
Свидетельство о публикации №121101603474
Свидетельство о публикации №121101603474
Рецензии
