Вiн мiй!

«Він мій!» — собі  казала  вперто. «Мій!»
«Не смій!» — кричали  ангели. «Не твій!»
***
Та й серденько і плакало, й благало:
— Полиш… Чоловіків навкруг немало!
Сім’я у нього… Господи, як бути?
Невчасно  обпеклася зіллям рути…
Горить її душа…  І плач дівочий.
Сумні до болю  гарні карі очі.
Як жити й не любить його  — не знає…
Щодня поради в доленьки питає.
І вже немає сил його забути.
Їй тільки б голос,  милий голос  чути…
30.03. 2021 рік
Картинка з інтернету


Рецензии
Спасибо, Надежда, за боль души твоей ЛГ! В жизни всякое бывает...Очень мне понравились эти стихи на мове!!!

Эдуард Неганов   17.10.2021 20:28     Заявить о нарушении
Спасибо, Эд, за комментарий.
Да, в жизни всякое бывает.
Удачи тебе!

Надежда Крайнюк   18.10.2021 18:10   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.