Всі відчуття як загострене лезо
Знаєш хто свій, і від кого йде деза.
Шкірою ловиш його ніжний дотик
Млієш і тягнешся ніби ти котик
Перевертаєш світогляд як треба
Знизу земля, а вгорі буде небо
Фарби береш і малюєш світанок
Ніби для тебе настав новий ранок
Очі розплющиш щоб світ увібрати
З посмішки променів трохи додати
Перегортаєш роки як сторінки
Все не читаєш, а тільки картинки
Думаєш знаєш що треба робити
Щоби щасливою довго прожити
Є тут і зараз, а інше не треба
Щастя у тому, що в тебе є небо)
01.11.20
01. 11. 20
© Copyright: Рина Цуркан, 2021
Свидетельство о публикации №121101208365
Свидетельство о публикации №121101208365
Рецензии