***
Поникла усмішка ласкава,
І зникли іскорки в очах...
Лиш згорблена від болю спина
Скорботу тягне на своїх плечах..
Не сходить сонце більше вже для тебе
І сумно маки червоніють у полях...
Не віриш досі?
Все чекаєш сина,
Що десь від пострілу загинув у боях...
Перемогли.
Ні, правди тут не має!
Немає переможців в цій війні.
Чи переможених -
для матерів не має!
Є тільки біль і обеліски мовчазні...
Перемогли.
Ні. За плечима важко
Звиса тягар невиплаканих сліз...
Чужих дітей
для матерів не має,
Де домовини шлях через узвіз,
смертельна куля
прокладає...
Зупинимо війну,
Прошу, благаю...
Де брат свого вбиває брата,
І кров'ю омиваються ті землі,
Які колись були
Єдиною державою...
Перемогли. Хто і кого?
Не хочу цього чути, знати!
Прошу, зупинимо війну,
де брат вбиває брата...
картинка з інтернету
Зупинемо вiйну
© Copyright: Диана Гудолл, 2021
Свидетельство о публикации №121101203712
Свидетельство о публикации №121101203712
Рецензии