Сон-219

Я ревнива до сверблячки,
До поколювань у пальцях,
Навіть коли сплю, то бачу,
Напівсправжні сцени бл****ства.

Де ти зраджуєш, коханий,
Номер дому та квартири,
Твою зраду я вдихаю,
Як отруту - по краплині.

Де розвів ти серпентарій,
І пригрів гадюк розпусних,
У якому з нічних барів -
Танцівниці задом трусять.

Я знайду, я відшукаю,
Передзвоню в сотні клубів,
І впійпаю порнозаю,
Що хвостом й тобою крутить.

Я постукаю в квартиру -
Де гримить вечірня паті,
Й увірвуся рекетиром,
Щоб в полон сімейний взяти.

Я візьму тебе за барки,
Приведу тебе до тями,
Й твоїх бл****ей голосраких,
Повишвирюю з татамі.

Я влаштую - очну ставку,
Твоїй вірності й словам,
Що шептав мені до ранку,
Як задарма мене брав.

Та, оговтавшись, спиняюсь, -
Нащо мені зайві нерви,
В затишнім куточку раю -
Срака голого партнера.

Нащо мені зайвий клопіт
І мішок чужих проблем,
Які тягну я на горбі -
Зраду терплячи й гарем.

У гнізді, що вю, як птаха,
Непокірний, хоч і вязень,
Й кілька пар нових кайданків -
Щоб сімю тримати разом.

В мене за спиною - крила,
Й шлях лежить без вороття,
Які діти та родина
І прожовження життя?