Барвне полотно осенi

Стеляться тумани біля річки.
Хмари розбрелись по небесах,
А квітки рогозу, наче свічки,
Стелють білий пух на бережках.

Тихий гай у білому серпанку
Дивиться на срібло свіжих рос.
Вітерець виводить колисанку,
Височить сосна, як хмарочос...

Сонце піднімається несміло,
Вздовж дороги залишки сльоти.
Червоніє дуб, немов вітрило,
Вся діброва в шатах золотих.

Осінь світ фарбує дні і ночі
І струмить повітря, як вино...
Неможливо відвернути очі,
Так полонить барвне полотно!


Рецензии