Л. Костенко-Мiй милий мандрiвнику гордий-на рус

Мой перевод на русский язык стихотворения
Лины Костенко "Мій милий, мандрівнику гордий…":
 
Мой милый,
скиталец мой гордый!
В каких ты блуждаешь краях?
Ветрами далёких фиордов
пропахла открытка твоя,

пронзающим холодом вьюги,
солёною пеной морей...
Прошла заколдованным кругом      
печатей и штемпелей.

На марках - то чайка белая,
то в нимбе из древних корон -
какая-то там королева,
или какой-то король.

Далёкого рейса приметы -
открыток твоих череда...
Пытаюсь угадывать - где ты,
не зная о том никогда...

Я вижу волну за волною,
открытки касаясь едва...
А может, я стану вдовою...
А может, уже я вдова!

Открытка огнём жжёт мне руки.
Не знает она ничего.
Сквозь долгие мили разлуки
до сердца дошла моего.

Беспечность сквозит в каждой строчке,
но мне от того лишь страшней...
А наша весёлая дочка
рисует цветочки на ней.

Эмма Иванова.
11.10.2021г.

================================

           Оригінал:
   Мій милий, мандрівнику гордий…
        Ліна Костенко

Мій милий,
мандрівнику гордий!
В яких ти блукаєш краях?
Вітрами далеких фіордів
листівка пропахла твоя.

Зеленою вогкістю молу,
вугільним пилом портів...
Пройшла зачароване коло
печаток і штемпелів.

На марках — то біла мева,
то в сяйві древніх корон —
якась молода королева,
якийсь допотопний король.

Далекого рейсу прикмети...
Як довго листівка йде!
Я завжди вгадую — де ти.
Ніколи не знаю — де...

Лиш хвилі гора за горою,
надходить ніч грозова...
І може, я стану вдовою...
А може, я вже вдова!

Листівка пече мені руки.
Листівка нічого не зна.
Крізь тисячі миль розлуки
до мене ішла вона...

Така безтурботна й легенька!
Страшна в безтурботності цій...
А наша донька маленька
малює квітку на ній.
----------------------------- Ліна Костенко