Лiна Костенко - Любов Потьомкiна - на русский

Мой перевод на русский язык стихотворения
Лины Костенко "Любов Потьомкіна":

     Любовь Потёмкина

Жизнь болит. Дела же очень древние.
Ведь рабы - как рыбы, мёрзнет кровь.
Были где "Потёмкина деревни",
там же - и Потёмкина любовь.

Как любил он ту Екатерину!
Как менял улыбки, парики!
Возникали райские картины,
как по мановению руки.

Очи синие, ах, очи сонные! -
от которых томно и без слов,
на его Таврической персоне
оставляли бельма орденов.

Сечь разбита, край тот "перекраянный",
грудь вся в лентах - целый Млечный путь.
Хочется, пожалста, пол-УкрАины
подарю я вам на незабудь.

Как же он влюблён был, как безумно!
Как он жизнь свою ей посвятил!
Даже на Лукьяновке тюрьму нам
в форме буквы "Е" соорудил...

То ж не мракобесие какое-то,
в имя же свободы!  А теперь -
ты пиши им, Катька, ты не бойся.
Пусть тебя приветствует Вольтер!

Эмма Иванова.
09.10.2021г.
------------------------------
На фото (из интернета) - князь Г.А. Потёмкин-Таврический и Екатерина II.

================================

          Оригінал:
      Любов Потьомкіна
        Ліна Костенко

Болить життя. А справи дуже древні.
Раби — як риби, замерзає кров.
Де були "потьомкінські деревні",
там була й потьомкінська любов.

Як любив він ту Єкатерину!
Як міняв усмішки й парики!
Виникали різні райські крини,
як по мановєнію руки.

Очі сині, очі сині, очі сонні! —
від которих млосно баранів,
на його тавричеській персоні
залишали більма орденів.

Січ розбита, край той перекраяний,
груди в лєнтах — цілий Млєчний путь.
Хочете, пожалста, пів-Украйни
подарую вам на незабудь.

Як він був закоханий в царицю,
як життя їй присвятив своє!
Навіть нам Лук'янівську в'язницю
збудував у формі букви "Е".

Це ж не те якесь там мракобісся,
Це ж в ім'я свободи! А тепер —
ти пиши їм, Катько, ти не бійся.
Хай тебе привєтствує Вольтер!
------------------------------- Ліна Костенко