Пам'яті Антоніни Бобрової,
Шепетівчанки, з міста Вітебськ.
Місяць жовтень, дужі вітри,
Виють, виють, йдуть дощі,
Жовте листя у повітрі,
Сум такий, хоч верещи…
Полетіла, мов лелека,
До зірок мерщій,
Тепер дивиться здалеку,
Доля, вовком вий...
Подруга була чудова,
З добрим серцем, та душею,
Рідна українська мова,
По житті йшла поруч з нею…
Ось дослівно пам'ятаю,
Наші зустрічі у СКАЙПІ,
Прогулянки по Шанхаю,
Все просила, завітайте…
Донечку свою любила,
Все про неї, та завжди,
Ось пішла, тепер могила,
В думах, Господи прости…
Вона в пам'яті навіки,
З усіма на ти,
Не знайти від горя ліків,
Не допомогти…
Автор Геннадій Сівак.
8 жовтня 2021 року.
Пам ятi Антонiни Бобровоi -Пiвонос
© Copyright: Геннадий Сивак, 2021
Свидетельство о публикации №121100805443
Свидетельство о публикации №121100805443
Рецензии
Пронзительные строки, посвященные Антоніни Бобрової. Светлая
память! С Уважением,
Евгений Прохоров 6 10.10.2021 22:41 • Заявить о нарушении
память! С Уважением,
Евгений Прохоров 6 10.10.2021 22:41 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.