А ось і дощ, усупереч прогнозам,
Сам по собі, нікого не спитав,
Хоча б узявся врешті-решт за розум,
А то раптово серед дня застав.
Уже по вікнах барабанять краплі
І так завзято відбивають ритм!
Ще й вітер участь взяв у цім спектаклі,
Доповнивши осінній колорит.
Немов гриби, усюди парасолі,
І човники в калюжах золоті,
А краплі не стихають, входять в ролі,
Упевнені у щирій правоті.
Промокла й Осінь, жалісно зітхає,
На небо поглядає раз-по-раз...
Вже скоро й ніч, а дощик не стихає,
Ніхто йому, напевно, не указ.
Несподiваний дощ
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121100706969
Свидетельство о публикации №121100706969
Рецензии