ОСЯЯНІ СОНЦЕМ ДЕРЕВА І КВІТИ.
ПРИВ"ЯЛИ НА СОНЦІ ЛИСТОЧКИ І ВІТИ.
ДІЖДАТИСЬ НЕ СИЛА ВЕЧІРНІХ УТІХ.
П"ЯНКА ПРОХОЛОДА-ТО РАДІСТЬ ДЛЯ ВСІХ.
СМІЮТЬСЯ ДІВЧАТА ТАМ ДЕСЬ,БІЛЯ БРОДУ,
ЛЕГЕНІ ВДИХНУЛИ ТАКОЖ ПРОХОЛОДУ,
ТО Ж ПІСНЯ ЧАРУЄ ДЕРЕВА І КВІТИ,
МЕНЕ ОСЯВАЄ , І ХОЧЕТЬСЯ ЖИТИ.
ВІНОЧКИ СПЛЕТЕМ НА ІВАНА КУПАЛУ .
СТРИБАТЬ ЧЕРЕЗ ВОГНИЩЕ ДОСИТЬ ЗАПАЛУ.
А ЯК КРОПИВУ ЩЕ ВКОПАЮТЬ ДЛЯ ВТІХИ-
МАХНЕМ ЧЕРЕЗ НЕЇ- І ЧИСТІ ДОВІКУ.
ПО РІЧЦІ ДІВЧАТА ЗАПУСТЯТЬ ВІНОЧКИ-
ЗАМОЧАТЬ,,ПУСТУЮЧИ,НІЖКИ Й СОРОЧКИ.
І БУДУТЬ ЧЕКАТИ,КУДИ ПОПЛИВУТЬ:
У ТІЙ СТОРОНІ Й НАРЕЧЕНІ ЖИВУТЬ.
ЧАРІВНОЇ НІЧКИ НЕ ЗГАСНУТЬ ВОГНІ-
НЕЖДАНО ПРИПАЛИ ДО СЕРЦЯ МЕНІ.
І Я МОЛОДОЮ ПУСКАЛА ВІНОК,
ТА ВІН НЕ ПОПЛИВ - ЗАЧЕПИВСЬ ЗА ПЕНЬОК.
ВДОВИНОЇ ДОЛІ СПОВНА НАХЛЕБТАЛАСЬ,
ТА БОГ ПОЖАЛІВ -І Я ЩАСТЯ ДІЖДАЛАСЬ.
КУПАЛЬСЬКОЇ НІЧКИ ЗГАДАЛИСЬ ВОГНІ...
ПРОДОВЖУ МЕРЕЖИТИ ВІРШІ Й ПІСНІ.
Ивана Купала
© Copyright: Татьяна Школяренко, 2021
Свидетельство о публикации №121100607508
Свидетельство о публикации №121100607508
Рецензии