Осiннiй джаз

Із вікон лине томний саксофон,
Кружляє листя під бентежні звуки,
Підспівує їм вітер в унісон
Про невмолиму і сумну розлуку…

Мелодія струмить, як водоспад,
Поблискуючи жовтим падолистом,
І зваблює таємністю принад
І нотами жалів за теплим літом...

О, Боже! Романтично як звучать
Акорди листопадового джазу!..
І хоч полином розставань гірчать,
Та є в них неповторний подих часу...


Рецензии