Паутина

 Плете майстриня Осінь павутину,
І промені з рожевими тонами
Вплітає у мереживо невпинно,
Ніби чарує,граючися з нами.

Ця павутина срібно-синім блиском
Проріджує повітряні потоки,
І діамантовим манірним лиском
Дарує людям ніжності уроки.

Як сонечко у небі затанцює,
І павутина стане золотою,
Кущам розкішні шалі подарує,
Метеликом злетить над головою.

Павук все тче, не знає супокою.
Роси в туманів капельку попросить.
Змете всю здобич вмить перед собою.
Цим користь і природі він приносить.

А стрази Осені, заплетені у коси,
Із синню неба в павутині грають
А під ногами кришталеві роси,
Мов скельця криги тануть і зникають.


Рецензии