Спiвуча мова плине тихо над Днiпром
Чому Америка примушує страждати?
Чи рабство – то Америки душа,
Яка свободи і не мріє мати?
Нас знов штовхають до життя в кредит,
Бо в Штатах так живуть: борги, як гори…
І де ховається за посмішкою лід,
Та ллється кров людська неначе море.
Чи є щось добре у Америки в житті,
Чи тільки безробіття, тюрми, війни?
Де гине люд простий, як пішаки,
Мільйони доларів ідуть на кінофільми?
Де наша гордість, наша сила і любов?
Чому до Польщі виїжджає наша молодь?
А наші діти не вивчають рідних мов,
За крок до прірви заглядає в очі голод?
Чи подих Смерті викликає жах,
Коли життя тече неначе в яму?
Коли від присмаку журби зриває дах,
І серце рветься на шматки, зціляя рани?
Співуча мова плине тихо над Дніпром,
У хвилях стогін українського народу…
Надія з Вірою труть сльози рукавом,
Любов жадає дати сили для Свободи.
Київ, 30.09.2021
Свидетельство о публикации №121100106966