Вітрами пронизане місто,
Як хворе, застудою диха.
На листя опале барвисте
Ще й дощ накрапає, як лихо.
Свинцевий отруйливий морок
Зажурою світ огортає.
І холод, мов гострий осколок,
Так боляче плечі стискає…
Хоч ранок втішати став трішки,
Та все ж йому світла бракує.
Убога ранкова усмішка
Від тужних думок не лікує…
Так само застуджене місто
Повітря вологе вдихає,
І тільки краса падолиста
Його на життя надихає...
Негода
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121100105185
Свидетельство о публикации №121100105185
Рецензии