Мені здається, що стомилась,
Що відпочити вже пора...
Чи в душу втома уселилась?
Чи то вже я така стара?..
А може, скласти все у стопку:
Усі турботи, сум'яття -
І легковажно на затоку
Дивитись мовчки без ниття?
На небо сизе, на дерева
У золотавому вбранні,
На ідилічний тихий берег
В безтрепітнім, сумирнім сні?..
Згадати юність ностальгійно,
Відчути серця чуйний пульс,
Сприймати світ благоговійно,
Вслухаючись в осінній блюз...
Стомилась
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121092906246
Свидетельство о публикации №121092906246
Рецензии
Осінь - вона така.... Всі ми восени сумуємо.... Цікавий вірш! Успіхів!
Артур Грей Эсквайр 30.09.2021 12:21 • Заявить о нарушении
Артур Грей Эсквайр 30.09.2021 12:21 • Заявить о нарушении