Дивний сон
В якому небо лазурове, чисте,
Так звабливо світліє горизонт,
І сонце осліпляє золотисте.
А далі - килим квітів лугових,
А ми удвох вдивляємося в небо,
Аж до хмаринок білих кочових
Розноситься дзвінкий пташиний щебет.
Душа в полоні дивних почуттів
Летить над світом у казкові мрії,
До благодатних теплих берегів
І відчуває хвилі ейфорії…
Мелодіями пристрасних віршів
Напоєні духмяні трави в росах,
І ноти, як луна пророчих слів
Звучать так заспокійливо в покосах…
А вітер став співати в унісон,
Захоплюючи чаром інтонацій...
Так полонив цей феєричний сон,
Що не хотілось прокидатись вранці...
Свидетельство о публикации №121092807982