Сон-204

Вміє мама стіл накрити
Що не блюдо - дивовижа -
Аби смачно було й сито,
Що аж пальчики оближеш.

На дитячі іменини -
Приготує солоденьке,
Щоб порадувать дитину -
Новим тістечком смачненьким.

Тож з самісінького ранку,
Пахне з кухні смакотою,
Мама смажить щось і варить,
Щоб накрити стіл горою.

Ну, а доньці - особисто,
Яка дуже любить мак -
Приготує щось із тіста
Ніжне та хрумке на смак.

По рецепту - від прабабці,
Може, пироги із маком,
Та у доньчинім палаці
Пані - вишуканих смаків.

А чи струдлі від бабусі,
Де мак скручений спіраллю -
Щоб не плутались у крузі,
У рожевім танці кралі.

Але струдлі - повні маку,
Це давно минулий час,
Треба торт пекти до свята,
З кремом й краплями прикрас.

Для доньки - в рожевім замку,
Як бабуся та прабабка,
Не шкодує мати маку -
У коржі - в дрібнисту крапку.

Торт по новому рецепту,
Видався - легким, як хмарка,
Як окраса на бенкеті -
Витвір матері-кухарки.

Тільки, як в часи минулі,
Застрягав мак між зубами,
Щоб дівчата всі поснули,
У шістнадцять між бабами.

Бо готовилось з любовю -
Пиріжки, пухнастий струдель,
Торт на пишному столові,
Де свята проходять й будні.