Сон-202

Снилося, що на планеті,
Люди втягнені в ігрище -
Вірячи, що після смерті -
Їхні душі з кладовища.
Знов вертаються в колиску,
Новородженим малям,
Про життя своє колишнє,
Геть забувши, як про хлам.

Переродження стирає
Память - як табула раса,
І ніхто не памятає -
Як він жив колись до часу.
Лиш трапляється частково
В дежавю сюжети вторять,
І здається, помилково,
Застрягаєш на повторі.

Географія появи -
В новім тілі - надширока,
Вся планета жде на зяву,
У минулому - пророка.
На веселих каруселях,
Знов народишся в Європі,
Чи у Африці - в пустелі,
Між туземців голопопих.

Внучка вродить прабабусю,
Хоч вважатиме - донькою,
А сусідка у капусті
Віднайде або героя,
Або вбивцю і злочинця -
Хто посвідчить за дитя,
Ким він був - й ким народився,
Аби зіпсувать життя.

Нове тіло - та сюжетні,
Лінії давно знайомі,
Наче з вирізок газетних,
Як романів полюбовних.
Все пригадуєш частково -
Й забуваєш миттю знову,
Щоб не стать Наполеоном,
У найближчому дурдомі.