Цей диво край, де протіка Інгул степами.
Де світ дитинства, та ніжні руки мами.
Заносять в мріях нас всіх роками.
Та хочеться хоч на хвилину, побути там якусь днину.
Відчути то тепло долоні, де пахне хлібом.
Де з ранку голосно співають півні у стодолі.
Там де кує зозуля, та шумлять гаї зеленочубі.
Де дощова хмаринка відзеркалюється в Інгулі.
Цей диво край, як пісня материнська, живе у серці
Та тривожить спогадами душу.
Пригадуємо де б ми не були в якім краю, та в якому місці.
Запах рідного дитинства, та доріжку поміж споришу....
Цей край
© Copyright: Мария Сухорукова 2, 2021
Свидетельство о публикации №121092701029
Свидетельство о публикации №121092701029
Рецензии