Я у теренах заблукав

Я у теренах заблукав.
Слова та музика Назарій Феодосіадіс 1 січня 2015 рік

Dm
Сніг в обличчя мете, не питає про те,
Чи я бачу зрадливу дорогу.
Де ті сонячні дні, що призначив мені,
На Землі іменується  Богом.
Мабуть доля така, де терни як ріка,
Поглинає квітуче навколо.
Болить серце до болю, я з коханням на волю.
Бог міняє мою злую  долю.

Не було навіть дня, знаю це тільки Я,  коли сонце яскраво світило.
Квіти всохли у домі, наче в спеку у полі, ви пробачте мені,
Що так вийшло.
Ви пробачте мені, у моєму житті - дві дороги,
Моя зовсім інша.
Не в любові, в омані, де одні нарікання. Не моє це життя - Я вже інший!

Приспів:
Я у теренах заблукав, навпіл серце розірвав,
По за тереном чекала мене інша.
Світ очей моїх вона - серцю мила дорога,
Сонця промінь із небес, до мене вийшов.
#
Я у теренах блукав, навпіл серце розірвав, все шукав я до сонця дорогу.
По за терном в літах, та в своїх  молитвах, моя мила вклонялася Богу.
Все чикає мене, ту любов береже, що колись безрозсудно я втратив.
Болить серце до болю, з нею знов свою долю, пов’язав нас з небес сонця промінь.