Осінь похмура, холодна, журлива...
Де ж золота? Де бурштиновий рай?
Сіється мряка дрібна, хвороблива,
В хмарах насуплених весь небокрай.
Вітер підхоплює листя опале,
Змушує всіх одягатись в пальто.
Бабине літо, на жаль, нетривале…
Де воно зараз?.. Не знає ніхто…
Може, його підхопив уже потяг,
Може, летить в літаку в далечінь?..
Сонця ще просить калиновий кетяг!
Знову від хмар насувається тінь...
Вигляне сонце на мить, ніби винне,
Тут же сховається в хмарах густих...
Чом воно стало таке негостинне?..
Може, втішається в мріях пустих?..
Осiнь похмура
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121092605002
Свидетельство о публикации №121092605002
Рецензии