Тиша

Тиша осіння сумом вливається в серця джерельце....
Крається небо і тугу ховає в імлі.
Мрій нездійсненних пташиная зграя зірветься
І безпорадно злетить в синю даль-далечінь...

Промінь надії проб'ється крізь темряву ночі
І розпорошить туманів душі лихотінь,
І вітер мрії повіє у стомлені очі дівочі,
Небом засяють і сонцем степи золоті.


Рецензии