БОкС-58

У селі глухім, забитім,
Дід жив - сива борода,
До ста літ зумів прожити,
Не цураючись труда.

Та на старість в самотині
Він у хаті доживав,
Хоч була в нього родина -
Але зникла без сліда.

Перебрались всі до міста,
Влаштувались на роботу,
Там нема коли присіти,
Цілий день в круговороті.

Тож про діда - споминали,
При нагоді - раз на рік,
З Днем народження вітали,
І бажали довгих літ.

В діда внук із бізнесменів,
Щохвилини на звязку,
В нього - з бабками проблеми,
Й бізнес-класи в літаку.

Він про діда краєм вуха
Чув за черговим застіллям,
Та розмови ті - хоч слухав,
Пропускав, як пустослівя.

В нього плани на століття,
Й під ногами - цілий світ,
Яке може буть саміття,
І в селі - прадавній дід.

Хоч повязані по крові -
Та далекі два світи.
Не зійшлись, помимо волі -
Розминулись навіки.

Дід помер, так і не стрівши
Внука на порозі дому,
Чи були проблеми з грішми?
Чи забрали до дурдому?

Та як діда поховали -
Розпочалась чорна смуга,
Завалились бізнес-плани
В заклопотаного внука.

Екстрасенси та ворожки -
Не могли сказати толком,
Де в селі, якого Божка, -
Той образив ненароком.

Та лишилась дуля з маком
Від зароблених грошей,
І в селі дідівська хата,
Де розвелося мишей.