Сон-200

В наркоманському притоні -
В млості, на старих матрацах,
Між коробок із картону,
Спали трупи в декораціях.

Переплутані тілами,
Між дівчат валялись хлопці,
Їхні погляди в тумані -
Розглядали Бога в шопці.

Народився - й ще не знає,
Що він обраний у жертву,
Бо ним - грішники спасають,
Свої душі після смерті.

Народивсь малюк й сміється,
Поміж вівців та корів,
Його серце рівно бється,
У вогнях прожекторів.

Народивсь - й про нього слава,
Розійшлася за століття -
Його, боячись, чекали,
Й видивлялися між дітьми.

Народивсь - а смерть Христова,
Уже ждала свого часу,
Щоб збулось усе до коми -
У пророцтвах передчасних.

Наркомани теж, як діти,
Спали у полоні дози,
Марно прагнучи зігрітись,
На зимовому морозі.

Наркомани - теж скрутились
Як в колисці немовлята,
Чорний півень їм наснився,
Мертвий, й голова відтята.

Він вготований для жертви,
Невідомим божествам,
Він вродився, щоб померти, -
Й освятить нечистий храм.

Кров текла по чорнім пірю,
І пунктиром красних точок
Скапувала по подвірю,
Де когут співав пророчо.

Зі світанком з його криком,
Розбігалась чортівня -
Півень мертвий й безязикий,
Тож, гуляє Сатана.