Пахне осінню… Холодно…Тиша…
Листя жовте, немовби зірки.
Золотіє під вікнами вишня,
Линуть високо в небі хмарки…
Я дивлюсь на красу цю магічну,
Не сумую, хоч зовсім одна,
Відчуваю жагу ностальгічну,
Ніби вабить якась таїна…
Піднімаю на згадку про осінь
Весь у зморшках духмяний листок,
Може, в миті приємної млості
Подарує натхнення ковток.
Може, він нагадає про щастя,
Про блаженство безхмарних надій,
Про осіннє казкове багаття,
Вбереже від життєвих завій...
Пахне осiнню
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121092502070
Свидетельство о публикации №121092502070
Рецензии