Забула вже земля немилосердний плюс,
Задушні дні і подихи спекоти...
Звучить тепер то джаз, то мелодійний блюз…
Кружляє листопад під тужні ноти...
Всі звуки в унісон, дощ відбиває ритм,
І по вікну спливають крапель сльози.
Убрався у печаль осінній колорит,
Куди не глянь - сліди метаморфози.
А хмари все пливуть, сивіє далечінь,
Негода заповзає прямо в душі,
Уже готує ніч потоки сновидінь,
Що до фантазій осені байдужі.
Крізь потьмяніле скло висвічує ліхтар
Примарну тінь у плахті довгополій...
А мокрий сад і двір в полоні сонних чар,
Весь антураж у барвах меланхолій...
Барви меланхолiй
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121092307035
Свидетельство о публикации №121092307035
Рецензии