Лiна Костенко - Епiлог - Перевод на русский язык

Мой перевод на русский язык стихотворения
Лины Костенко "Епілог":

       ЭПИЛОГ
   
Своему я подвластна долгу,
я вассал своему королю,
я люблю тебя тихо и робко,
я прощально тебя люблю.

Не жалей обо мне. Я меченая.
Меня свалит любая беда.
На прощанье, тобой засвеченная,
подарю я тебе себя.

Не останусь я. Как иначе?
Называя невестой своей, -
завораживает, укачивает
чернобровье таких ночей.

А в моём краю за бойницами
пушки бьют и свистит картечь.
Я не женщина. Лучшие рыцари
надо мною сломали меч.

И легко мне так, что аж трудно.
Страшно мне: вдруг забуду пароль.
И меня очень строго и трубно
призывает мой долг, мой король.

Не права?! Не читай нотации
и упрёками не карай.
Я в любви - словно в эмиграции.
Отпусти же меня в мой край.

Эмма Иванова.
22.09.021г.

================================

         Оригінал:
           Епілог
       Ліна Костенко

Я, підданка своїх обов'язків,
я, васал свому королю,
я люблю тебе тихо, боязко,
я прощально тебе люблю.

Не жалкуй за мною. Я мічена.
Мене кожне лихо згребе.
На прощання, тобою засвічена,
подарую тобі себе.

Це б лишитись. Але не можу я.
Нареченою нарече й
заколисує, заворожує
чорнобрив'я таких ночей.

А в моєму краю ойчистому
б'ють гармати, свистить картеч.
Я не жінка. Найкращі лицарі
наді мною зломили меч.

Мені легко, що вже аж трудно.
Мені страшно: забуду пароль.
Мене кличе суворо і трубно
мій обов'язок, мій король.

Не кажи, що не маю рації,
і докорами не карай.
Я в любові — як в еміграції.
Відпусти мене в рідний край.
-------------------------- Ліна Костенко


Рецензии