Обiйми Львова

( Відповідь на вірш Григорія  Васяновича )

Та саме так, мій любий адмірале,
Й вітри з дощем мене в обійми брали,
Чудово місто Лева зустрічало,
Воно в свої обійми ніжні брало.

Якби не потяг, ще б в обіймах була,
І насолоду, друже, я відчула.
Ще й вулиці з бруківкою усюди,
По них неквапно все прямують люди.

Львів потопає в ароматі кави,
Куди не глянь - ще й леви злотоглаві,
І музика десь звідусіль неслася,
Та й мрія Королеви тут збулася.

Бо у копальні кава неймовірна,
Вона смаку своєму завжди вірна,
Ще й атмосфера й рідні поруч люди,
Вже й їхать не хотілося нікуди.

А Львівську каву справді не забути,
Ще й львівські пляцки, наче атрибути,
Хоч і дощем зустріло місто Лева,
Та щастям в нім світилась Королева.

21.09.2021 р.

Королева Гір Клавдія Дмитрів


Рецензии